юрба народу

1. n

1) рій; бджолине (осине) гніздо

2) натовп, юрба (людей)

3) розм. (скор. від bicycle) велосипед

2. v розм.

їздити на велосипеді

* * *

1) осине або бджолине гніздо; рій

2) юрба народу

1) велосипед

2) мотоцикл; моторолер; мопед

1) осине або бджолине гніздо; рій

2) юрба народу

1) велосипед

2) мотоцикл; моторолер; мопед

1) злиття (річок)

2) місце злиття

3) скупчення народу, натовп

* * *

1) злиття ( рік); з'єднання ( доріг); місце злиття або з'єднання

2) скупчення народу, юрба; зосередження; зібрання

Кучка, Кучечка

1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);

2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;

3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];

4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];

5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].

* * *

1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 и

II. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);

3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;

4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).

* * *

1) ма́са

2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і

1) злиття ( рік); з'єднання ( доріг); місце злиття або з'єднання

2) скупчення народу, юрба; зосередження; зібрання